Неподалік від міста Жовква є місце, яке дарує душевний спокій кожному. Серед тиші в оточенні прекрасного ландшафту раптом лунає ангельський спів - це моляться монахи Крехівського монастиря. Всі, хто відвідував цей комплекс - як паломники, так і прості туристи в рамках туру вихідного дня по Західній Україні - відзначають гармонійне поєднання природи, архітектури та віри.
Короткий історичний екскурс
Засновниками Крехівського монастиря Святого Миколая отців Василіян стали ченці Йоїл і Сильвестр. У 1590 році вони вирубали в скелі печеру і оселилися в ній, проводячи свої дні в молитвах і хвалі Господу. До них почали приєднуватися інші ченці, і через деякий час біля печери будується церква Святих Петра і Павла. Пізніше неподалік зводиться Преображенська та Троїцька церкви, дзвіниця, а також келії для монахів.
Після нападу армії Богдана Хмельницького монастир вистояв, але потребував реставрації. У 1660 році король Михайло Вишневецький дає розпорядження оточити комплекс фортечними стінами, які стали оплотом для населення під час різних нападів, включаючи татарські навали. Одним із захисників монастиря в 1672 році був майбутній український гетьман Іван Мазепа. У 1698 році сюди кілька разів приїжджав російський імператор Петро I.
З 1721 року Крехівський монастир стає греко-католицьким. Дерев`яні церкви перебудовуються на кам`яні, з`являються нові будови. У 1751 році для віруючих відкривається новий храм Святого Миколая (у 1990 р. пересвячений на церкву Преображення Господнього).
На території комплексу зберігалися чотири чудотворні ікони: Святого Миколая Великого і три ікони Богородиці; Миро з італійського міста Бар; мощі мученика Пасива, подаровані монастирю папою Левом VIII. Бібліотека мала більше чотирьох сотень книг і великий архів.
Але період розквіту закінчився грабежами і повним закриттям у 1949 році. До розграбуванню святині доклали руку війська Наполеона, поляки, австрійці й більшовики. У роки СРСР комплекс віддали під дитячий будинок, пізніше - школу-інтернат для розумово відсталих дітей. Однак в 1963 році влада схаменулися і внесла монастир до реєстру пам`яток архітектури України, що перебувають під охороною держави. І тільки в 1990 році стіни комплексу ожили - сюди повернулися ченці-василіани. Через кілька років їх було вже близько вісімдесяти. На початку 21 століття відкриваються нова церква Покрови Пресвятої Богородиці, побудована в стилі українського бароко нова дзвіниця.
Архітектура
Територія обителі в оточенні фортечних стін нагадує неправильний п`ятикутник. Головний храм монастиря - кам`яна церква Святого Миколая, збудована в 1737 році на місці дерев`яної Троїцької церкви. Літерою Т розташовані келії, побудовані в різні часи з 1755 по 1902 рр. Порівнюючи їх з готелями Луцька, розумієш, наскільки далеко мирське для проживаючих тут ченців. В комплекс також входять чотириярусна дзвіниця 1759 року, двоповерховий будинок монастиря, різні господарські споруди. Гармонійно вписані в ансамбль оборонні стіни з вежами, зберігся й рів. Вражають чистота і затишок на території святині.
Сьогодні храм приймає велику кількість гостей. Але особливо багато прочан приїздять сюди на перенесення мощей Святого Миколая 22 травня або в найближчі вихідні. Віруючі спеціально планують свою туристичну карту на Західній Україні так, щоб потрапити на це дійство. Великою популярністю користується також крехівське цілюще джерело.
Дуже позитивне враження залишає спілкування з монахами: інтелігентні, розмовляють на багатьох мовах, доброзичливо зустрічають відвідувачів, вони знаходять шлях до сердець людей, багатьом повернули віру в Бога, змінили життя.
