Влітку туристи прагнуть поїхати ближче до моря, взимку чудово провести пару днів у горах. Якщо ви не знаєте, де відпочити на Західній Україні восени, відвідайте Ковель.
Це місто – одне з найдревніших у Волинській області, головний транспортний вузол регіону, що з`єднує Україну з багатьма країнами Європи. При цьому кілька років поспіль лідирує за рівнем благоустрою у всеукраїнському та обласному рейтингах. Ковель розташований серед озер і лісів - ідеальне місце для рибалок і грибників. Йому є чим здивувати і що показати.
Короткий історичний екскурс
Археологи довели, що стародавні стоянки на території нинішнього Ковеля відносяться ще до мідно-кам’яного періоду. А перша письмова згадка датується 1518 роком.
Назва міста, як свідчить легенда, виникла від коваля, що жив тут колись. Поселення називалося тоді Ковле і через деякий час трансформувалося в сучасну назву. У 1518 Василь Сангушко, який володів селом, отримує дозвіл польського короля Сигізмунда I створити з нього місто з наданням Магдебурзького права.
Стародавній Ковель був захищений укріпленим замком, що мав кілька воріт, веж та гідроспоруди. За переказами, замок згорів при пожежі, а ворота з вежею, які дивом збереглись, в 1805 році наказав зруйнувати російський генерал Сергій Каменський.
У середні століття на гербі Ковеля зображувався замок з підковами, як знак захищеності і достатку громадян. Скоріш за все, так і було – в місті жили ремісники, знать і шляхта, постійно проводилися ярмарки, а управлінням займалися місцеві старости, що відповідали як за наповнення королівської скарбниці, так і за порядок і благополуччя городян.
Після третього переділу Польщі Ковель стає повітовим російським містом. З реформи 1861 року починається економічне піднесення Ковеля, чому чимало сприяє прокладена в 1873 році перша залізнична лінія Київ-Брест. У 1907 році за проектом Олександра Вербицького будується вокзал. Сьогодні транспортна система міста дозволяє здійснювати тури вихідного дня в Луцьк та інші міста України або відправитися за кордон з максимальною зручністю з мінімальними витратами часу.
Початок 20 століття стає піком розвитку Ковеля – відкриваються готелі, друкарня, школи та гімназії, працює тютюнова фабрика, винний склад, п`ять церков, розбиваються сади і сквери, будуються нові будинки. Але добробут порушується Першою світовою війною, потім революцією і приєднанням до Польщі.
Друга світова принесла ще більше лиха – після 4 років німецької окупації, жертвами якої стали багато тисяч мирних громадян, і 127 днів боротьби за звільнення Ковель представляв собою суцільну руїну. І все ж мешканці не опускають рук, відбудовуючи своє улюблене місто.
Багато довелося пережити і побачити цій землі, хто тільки не господарював на ній: Литовське князівство та Річ Посполита, царська Росія та Австро-Угорщина, сталінський і гітлерівський терор. І нарешті місто повернувся до своїх витоків вже в складі незалежної України.
Тут творили свої шедеври Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Михайло Драгоманов та Леся Українка.
Що варто подивитися
Незважаючи на те, що багато пам`яток історії та архітектури були знищені в полум`ї воєн, Ковель гідно входить в туристичну карту Західної України. Сьогодні тут збереглися сорок дві будівлі історичної цінності, а також 28 пам`ятників, що знаходяться під державною та міською охороною.
- Успенський костел Святої Анни був побудований в 16 столітті за сприяння королеви Бони, короля Яна Казимира і багатьох представників знаті. Кілька разів руйнувався і відбудовувався. У 1996 році на цьому місці встановлено перевезений з села Вишеньки (Рожищенський район) костел Успіння Пресвятої Богородиці 1771 року, що став єдиним в області і одним з двох в Україні дерев`яним двовежовим католицьким храмом 18 століття.
- Воскресенський собор згадується в грамоті королеви Бони в 1549 році. Також кілька разів згорав і відбудовувався. У 1877 році був побудований з каменю.
- Історичний музей. Більше 3 тисяч предметів його експозиції, розташованої в старовинному будинку аптеки, розповідають про історію краю з найдавніших часів, про життя, побут і традиції місцевих жителів.
- У кількох кілометрах від Ковеля є село Колодяжне, в якому багато років прожила велика Леся Українка. Колишня садиба Косачів перетворена на літературно-меморіальний музей зі збереженим інтер`єром та особистими речами поетеси.
- Урочище Нечимне - заказник державного значення на території національного парку «Прип`ять-Стохід». Тут ростуть трьохсотлітні дуби, близько п`яти сотень рослин, багато з яких занесені до Червоної книги. Село і знамените озеро не раз відвідувала Леся Українка, саме тутешня природа надихнула її на написання знаменитої «Лісової пісні». Туристи також можуть відвідати музей з однойменною назвою.
- Серед пам`ятників виділяються: Богдану Хмельницькому (1954 р.), Т. Г. Шевченку (2005 р.), Лесі Українці (1991 р.), Монумент жертвам Другої світової війни (1996 р.) та інші.
Крім того, у Ковелі цікаво подивитись на відреставрований вокзал з встановленим поруч пам`ятником-паровозом, аптеку Фрідріксона (20 ст.), сучасні храми. А відпочити можна в хороших готелях, посидіти в затишних барах, порівняти
сауну Луцька з місцевою, для дітей працює парк розваг, на стадіоні постійно проводяться футбольні матчі.
Таким постає Ковель перед очима туриста – красиве і стійке місто, ніби Фенікс, відроджене з попелу завдяки праці та любові своїх громадян.
