Подорожуючи по Львівській області, обов`язково відвідайте старовинну Жовкву, тим більше, що вона включена в тури вихідного дня на Західній Україні. Це провінційне місто з населенням трохи більше 13 тисяч людей вражає кількістю архітектурних та історичних пам`яток, поступаючись у цьому тільки Львову і залишаючи про себе незабутні враження.
Короткий історичний екскурс
Виникла Жовква на місці поселення Винники в 1597 році (згадка ж про самі Винники датується 1368 роком). Її засновником став гетьман Станіслав Жолкевський, а будувалося місто за планом архітектора Павла Щасливого за принципом «ідеального міста». Вже від початку 17 століття це було укріплене місто-фортеця, оточене валами і ровом. У 1603 році отримує грамоту Магдебурзького права, що найкращим чином позначилося на економічному житті міста.
Наступні власники Жовкви - примітні історичні особистості, які внесли свою лепту в розвиток і історію поселення. Так, у 1678 р. король Речі Посполитої Ян Третій Собеський перетворив його у свою резиденцію; Петро I (1706-07 рр.) приймав у Жовківському замку гетьмана Івана Мазепу. Є припущення, що тут народився Богдан Хмельницький.
Занепадати місто почало в кінці 19 століття, коли воно перебувало у складі Австро-Угорщини, завершившись повної розрухою після Першої світової війни.
Вже в радянський час (з 1951 по 1992 рр.) місто було перейменовано на Нестеров в честь загиблого неподалік відомого авіатора Петра Нестерова. Після повернення історичної назви Жовква отримала статус Державного історико-архітектурного заповідника, претендує на внесення до списків ЮНЕСКО.
Що варто подивитись
А подивитися тут дійсно є на що. У невеликому містечку розташовані 55 пам`яток архітектури, 15 історичних пам`яток, 2 пам`ятки садово-паркового мистецтва, у зведенні яких брали участь такі архітектори, як Петро Сперендіно, Павло Римлянин, Бернардо Морандо, Авреліо Пасароші, Петро Барбон. Кількість визначних пам’яток у місті перевершує туристичну карту Луцька, і щоб хоча б поверхово ознайомитися з ними, навряд чи вистачить одного дня. Тому зупинимося на найбільш примітних будовах.
Замок. Побудований в центрі Жовкви у 1594 році, перебудовувався в 1674-му. Разом з містом був захищений оборонними стінами, валом і ровом з водою. Вхід у замок здійснювався через четверо брам: головну Глинську, Львівську, Звіринецьку і Туринську, сьогодні збереглося тільки 2 з них. Звичайно, сучасний вигляд замку вже не вражає минулою пишністю - зруйнувалася одна вежа, відсутні арки, колони, скульптури, статуї перших власників, немає і рову, а сама фортеця на кілька метрів просіла в землю. Однак це місце «дихає» історією та буде цікавим любителям старожитностей.
Площа Ринок. Головна торгова площа з багатим архітектурним ансамблем, розташована перед замком. На початку Другої світової війни частина композиції була зруйнована. Сьогодні тут проводяться архітектурні розкопки, на які відкрито доступ туристам.
Костел Святого Лаврентія. Будувався в 1606-18 роках полоненими турками як сімейний склеп Жолкевських і пантеон лицарської слави. У його підземеллі поховано стільки видатних державних діячів Польщі, що храм отримав назву «Малого Вавеля». Сьогодні костел – основна визначна пам`ятка Жовкви, що вражає своєю красою і величчю.
Монастир отців Василіан (Храм серця Христового). Церква побудована в 1612 році. У 1691 році сюди з Молдавії переносяться мощі Івана Сучавського, і при церкві будується монастир. У 18 столітті тут побудована башта і друкарня, добудова інших будівель тривала до початку 20 століття. Потім храм був перебудований за проектом професора Львівської політехніки Едгара Ковача, так що від колишньої будівлі залишився лише бічній ренесансний білокам`яний портал. Розписаний храм в оригінальному стилі українського бароко. Наприклад, примітна фреска, на якій дари новонародженому Ісусу приносять козаки. Замість мощей Івана Сучавського, які були повернуті до Сучави, покояться мощі Святого мученика Партенія, привезені сюди з Відня.
Домініканський монастир. Кам`яний храм побудований в 1653-55 рр. на місці старовинної церкви, яка тричі горіла в пожежах. Сучасний вигляд храму зберігся з 1792 року, розписи датуються початком 20 сторіччя, але зовнішні елементи, на жаль, втрачені. Колись у монастирі зберігалася чудотворна ікона Богородиці, яка зараз знаходиться у Варшаві.
Синагога. Спочатку будувалася з дерева, але швидко згоріла в пожежі. У 1698 році зводиться з каменю. Сьогодні синагога у Жовкві вважається однією з найбільших європейських оборонних споруд в стилі ренесансу. Занесена в список Нью-Йоркського фонду світових пам`яток, які перебувають у загрозливому стані, оскільки сьогодні збереглися тільки стіни будівлі. Але у 2000 році тут розпочато реставрацію з метою створення Єврейського центру Галичини. Примітно, що жовківська синагога стала прикладом зодчества в усьому світі.
Ратуша. Побудована в 1687 році під керівництвом Петра Бебера, але в 1832 році прийшла в аварійний стан і була розібрана. Рівно через сто років було збудовано нову ратушу, з вежі якої опівдні сурмач щодня виконував спеціальну мелодію. У наш час дзвони годинника відбивають український мотив, а в будівлі ратуші розташувалася мерія міста.
Ми розповіли тільки про незначну частину архітектурної спадщини Жовкви. Щоб оглянути місто повністю, можна зупинитися в місцевих готелях, які не поступаються деяким готелям Луцька. Провівши тут пару днів, починаєш вірити в машину часу - настільки зберігся стиль середньовіччя.
