Жителям міст все більше не вистачає зелених зон, де можна просто відпочивати і насолоджуватися природою. Часто навіть парки та сквери занадто шумні, багатолюдні, переповнені різними лоточками і літніми кафе. Не дарма ми так любимо всілякі пікніки і риболовлю, намагаючись знайти тихішу і затишнішу місцину. На щастя, на Волині є чимало місць для рекреаційного відпочинку, причому багато з них отримали статус заказників. А це, у свою чергу, дає надію, що і нашим нащадкам буде де насолодитися незайманою красою природи, відновлюючи попутно свої сили і нерви.
Особливо гарні заказники в літній час. Якщо ви плануєте на цей період тури вихідного дня в Луцьк, обов`язково побувайте у «Воротніві» – маленькій волинській Швейцарії.
Екосистема заказника «Воротнів»
Цей шматочок раю розташований на 600 гектарах всього в 17 кілометрах від Луцька. Його унікальні дубово-грабові ліси послужили причиною для створення тут заказника ще в 1978 році. Майже половині дубів вже більше ста років, а соснам – близько 80. При самому в`їзді в заказник височіє найбільш визначне дерево – 240-річний дуб 10 метрів в обхваті.
Серед найбільш поширених порід у заказнику росте ялина, вільха, осика, береза. Багато дерев були привезені з парків Польщі, Австрії, Німеччини та Північної Америки. Рослинний світ представлений 900 видами вищих рослин, деякі внесені до Червоної книги. Досить різноманітна і фауна «Воротніва»: лисиці, вовки, зайці, борсуки, білки, їжаки, куниці, ласки, корольки, вальдшнепи, рябчики, дрозди, журавлі, лелеки, сорокопути.
Серед лісу створено каскад із п`яти ставків, які наповнюються водами річки Зеленки і численних джерел. Один з них, під назвою Холодний колодязь, має глибину більше 30 метрів.
Однак близькість до населених пунктів негативно позначається на екосистемі заказника – відбувається зміна видів рослин, деякі й зовсім зникають. Тому до туристів тут підвищені вимоги. Ніяких багать і привалів, адже навіть збір лікарських трав, грибів та ягід на території «Воротніва» заборонений. Якщо вам кортить посмажити шашлик на природі, краще місце для цього – 101 кілометр у Луцьку з цінами набагато меншими за штрафи, які доведеться заплатити у заказнику.
Ще одна проблема цього куточка полягає в тому, що паростки дубів не можуть самостійно прижитися серед старих дерев. Тож на допомогу природі прийшли люди. Сьогодні проводиться омолодження деревостою за унікальною для України системою; вже висаджено близько тридцяти гектарів молодняку.
Ярмарківщина
Посеред заказника в 1982 році був закладений дендропарк, який жителі назвали «Ярмарківщина». На «Алеї дружби» ростуть дерева-ендеміки, спеціально привезені з 15 республік колишнього Радянського Союзу. Всього в дендропарку налічується приблизно шість сотень рідкісних порід дерев і кущів, включаючи ялицю білу, барбарис амурський, горіх чорний та ін.
Крім того, тут прекрасний урожай щорічно отримують з насаджень калини, аронії та липи, заготовляють лікарські збори.
На жаль, «Ярмарківщина» не включена до складу Воротнівского заказника, що нерідко призводить до плачевних наслідків. Необхідно очищати територію від природного самосіву деяких чагарників, стежити за збереженням дендропарку.
Зони відпочинку
Красу ботанічного заповідника «Воротнів» неможливо передати ні словами, ні фотографіями. У 1956 році місцевий ландшафт вразив кіношників, які знімали тут кадри до фільму «Сліпий музикант». У різний час заказник відвідували Едіта П`єха, Людмила Зикіна, знаменитий партизанський командир Федоров, радянські космонавти й гості з інших країн. Це місце, як і 101 кілометр с.Піддубці, подобається всім – і дітям, і дорослим.
Як говорилося вище, в ботанічному заказнику «Воротнів» не можна самовільно влаштовувати пікніки. Але це зовсім не означає, що відпочинок повинен обмежуватися лише прогулянками. Для відвідувачів організовані місця зі столиками поруч з лісом і красивим ставком.
Оскільки проїзд на автомобілі дозволений тільки по одній дорозі, багато хто надає перевагу пішим або велосипедним турам. З урахуванням неймовірно чистого повітря і неповторної природи це ідеальне місце для любителів активного відпочинку та здорового способу життя.
