Сьогодні нерідко можна зустріти публікації про загадкові місця на Землі, де відбуваються незрозумілі, з точки зору нашої науки, події. Багато що з цього – звичайна фальсифікація, але, тим не менш, деякі факти дійсно мають місце бути. Причому переконатися в цьому може кожен допитливий мандрівник. 101 кілометр пропонує здійснити віртуальну екскурсію такими місцями, а заодно й спробувати самостійно розібратися, що ж це таке насправді.
Танцюючі камені Долини Смерті
В американській пустелі Мохаве є досить моторошне місце, що носить відповідну назву – Долина Смерті. Вижити в ній вдавалося одиницям, однак вона просто притягує як вчених, так і звичайних туристів. Вся справа в каменях, розкиданих по долині, які мають звичку рухатися. На перший погляд звичайні валуни якимось чином пересуваються по землі, залишаючи за собою сліди. Причому їх траєкторія буває досить цікавою – є прямі лінії, вигнуті, звивисті, камені повзуть поодинці і групами. Припущення, що камені хтось спеціально перетягує з місця на місце, не підтвердилася, оскільки на шарі пилу залишилися б і інші відбитки, а їх немає. Та й навряд чи знайдеться такий самогубець, який заради містифікації погодився б жертвувати своїм здоров`ям, якщо не життям, в нестерпних умовах цього місця. Нагадаємо, у порівнянні з ним навіть найспекотніші бані Луцька здадуться справжнім раєм.
Інша версія ґрунтується на тому, що камені рухає вода, потоки якої після сильних злив спускаються з гір. Або, обмерзаючи за ніч, під променями денного сонця валуни ковзають разом з льодом, що тане під ними. Якщо в таку гіпотезу можна повірити, розглядаючи невеликі камінці, щось слабо віриться щодо брил у кілька десятків кілограмів. З таким же скепсисом сприймається теорія ураганів та смерчів – в цьому випадку сліди були б «стрибаючими», переривчастими, а самі камені переверталися, але ні – вони не змінюють положення.
Враховуючи безсилля науки в цьому питанні, так і хочеться повірити древній індіанській легенді, що пояснює події в Долині Смерті підступами тутешніх духів.
Валуни села Моеракі
Ці «камінчики» теж загадують чимало загадок. Розсипані по узбережжю Нової Зеландії майже ідеально сферичні валуни нагадують дослідникам що завгодно – від скам`янілих яєць динозаврів до посадочних капсул прибульців з інших світів. Що ж в них такого особливого? Деякі камені прикрашають візерунки з шестикутників, інші покриті «судинною сіткою», є і обвуглені, наче метеорити, і розкриті з помітною присутністю чогось всередині. Конкретних думок щодо походження цих каменів висловлюється багато, але більше схожа на правду наступна версія. Валуни Моеракі – це такі собі величезні перлини, жеоди, що складаються з кристалічного ядра, вкритого затверділим брудом.
До речі, подібних каменів багато по всій Землі, але лише в цьому місці їх можна зустріти в такій кількості і різноманітності.
Око Африки
Щоб розгледіти це унікальне геологічне утворення, доведеться піднятися високо в небо, бажано – в космос. Нам же достатньо фотографій з супутника, щоб побачити цю захоплюючу картину. Серед пісків Сахари чітко видно кільцеву структуру, дійсно схожу на око. Її розміри такі, що вистачило б розмістити не одне весілля у місті Луцьк. Звідки вона взялася, вчені сперечаються і донині. Версія про те, що це древній кратер, утворений метеоритом, була відкинута. Досліджуються припущення, що око Африки сформувалося на місці згаслого і давним-давно зруйнованого вулкану, або такий малюнок був створений ерозією ґрунту. Як би там не було, у природи вийшло дуже красиво.
