Друга світова війна залишила багато загадок, безіменних могил, подвигів, про які ніхто ніколи вже не дізнається. І якщо інформацію про солдатів армії якось можна спробувати відновити, то про партизан відомостей значно менше. Але є місця, які зберегли пам`ять про цих людей, що не шкодували життів у боротьбі за свободу своєї землі. Одне з них під назвою урочище Лопатень розташувалося серед Цуманських лісів.
Потрапити сюди неважко – багато туристичних маршрутів проходять через Лопатень. Наприклад, чудові екскурсії проводить 101 кілометр в Луцьку пропонуючи ціни та сервіс вищого рівня.
Музей партизанської слави
Музей був створений в 1967 році на місці, де в далеких 1940-х розташовувалася основна стоянка партизанів. У той суворий час відважні партизанські загони під командуванням Медведєва, Прокоп`юка, Філюка, Карасьова, Магомета із з`єднання Бринського, а також першого батальйону Чернігівсько-Волинського з`єднання партизанських загонів Федорова, якими командував Балицький, завдали великої шкоди гітлерівцям. Завдяки цим героям, фашистська армія втратила 1597 ешелонів, 8 бронепоїздів, безліч техніки, тисячі солдатів і офіцерів. На честь подвигу народних месників в урочищі побудований комплекс «Партизанська слава».
Вздовж алеї Слави, що веде до кургану з п`ятиметровим обеліском, розміщені портрети партизанських командирів. На цьому місці була база загону Медведєва. Відновлено землянки, в яких розташовувалися комендантський взвод, штаб, госпіталь і операційна. У тих неймовірно важких умовах рятував життя людей лікар Альберт Цісарський. У 1943 році в урочищі було створено ціле містечко з 44 землянок. Лопатень в той час служив базою для розвідників, які діяли в Рівному. Загін Медведєва під назвою «Переможці» здійснив більше ста бойових операцій, завдавши чимало клопоту фашистам. У складі «Переможців» значився легендарний розвідник Микола Кузнєцов, який отримав посмертно звання Героя Радянського Союзу.
Навіть важко уявити сьогодні нам, звиклим до комфорту й відпочинку у саунах Луцька, як вдавалося тим молодим хлопцям і літнім чоловікам протистояти ворогові, живучи в лісі, в землянці, без елементарних зручностей, та ще й зберігати оптимізм і віру в перемогу.
У двоповерховому музеї представлено багато експонатів і матеріалів про життя краю в окупації, партизанський рух і звільнення Волинської землі. Відвідувачі можуть побачити особисті речі і документи партизан, їх зброю і спорядження.
На карті командира Філюка позначені місця бойових дій, стоянки. Зберігся і його щоденник, що розповідає про події тих грізних років. Ряд експонатів з фотографіями присвячені загону Антона Бринського.
Всі документи музею партизанської слави – це літопис славних дій простих людей і військових, які не ховалися від ворога, не шукали тихого закутка, а з готовністю віддавали свої життя за світле майбутнє нащадків.
У наш час у Лопатні проходять міжнародні зустрічі учасників партизанського руху на Волині. Адже не тільки українці захищали цю землю. У складі загонів були представники багатьох національностей –росіяни, білоруси, болгари, молдавани та інші. Сивочолі воїни згадують тут яскраві моменти своєї бойової молодості, розповідають деталі, про які не знають історики. Для молоді це справжні уроки патріотизму і мужності.
Музей Волинського лісу
Не так давно в Лопатні відкрився ще один туристичний об`єкт – музей Волинського лісу. Експонати були зібрані зусиллями всіх лісових господарств і жителів області. Вони знайомлять відвідувачів з історією місцевих пущ, дібров і борів; інструментами, вивісками і знаками лісгоспів з ще дореволюційних часів. На стендах представлені документи, фотографії, матеріали про знаменитих «вартових лісу».
Туристи, що приїхали з екскурсоводами 101 кілометру, можуть пройтися екологічною стежкою, а для школярів тут облаштовано клас під відкритим небом. В будиночку лісника відтворено давній побут та інтер’єр.
Ось так звичайний, здавалося б, ліс зберігає десятиліттями і навіть століттями пам`ять про події та людей, які залишили значний слід в історії Волині.
